Будівельний розчин – об’єднує поняття «суміш розчину», «суха суміш» розчину, «розчин». Будівельним розчином називають матеріал, що отримується в результаті твердіння суміші вʼяжучої речовини (цемент), дрібного заповнювача (пісок), води і, в необхідних випадках, спеціальних додатків. Цю суміш до початку твердіння називають сумішшю розчину. Суха суміш розчину – це суміш сухих компонентів – вʼяжучої речовини, заповнювача і додатків, дозованих і перемішаних на заводі, – що замішуються водою перед вживанням. Вʼяжуча речовина в розчині обволікає зерна заповнювача, зменшуючи тертя між ними, внаслідок чого суміш розчину набуває необхідної для роботи пластичності. В процесі тверднення вʼяжучий матеріал міцно зв’язує між собою окремі частки заповнювача. Як вʼяжучий матеріал використовують цемент, глину, гіпс, вапно або їх суміші, а як заповнювач – пісок.

Будівельні розчини класифікують залежно від ряду чинників:

• вживаного вʼяжучого матеріалу
• властивостей вʼяжучої речовини
• співвідношення між кількістю вʼяжучого матеріалу і заповнювача
• щільності
• призначення

За виглядом вживаної вʼяжучої речовини будівельні розчини бувають:

• прості з використанням одного вʼяжучого матеріалу (цемент, вапно, гіпс та ін.)
• складні з використанням змішаних вʼяжучих матеріалів (цементно-вапняні, вапняно-гіпсові, вапняно-зольні, глино-солом’яні та ін.)

Склад простих розчинів позначають двома числами. Перше число (зазвичай одиниця) показує, що вʼяжучого матеріалу в розчині одна об’ємна (або масова) частина. Останнє число в співвідношенні з першим показує, скільки об’ємних (або масових) частин заповнювача доводиться на одну частину вʼяжучого матеріалу. Наприклад, вапняний розчин складу 1:3 означає, що в даному розчині одній частині вʼяжучого матеріалу належить три частини заповнювача. Для складних розчинів співвідношення складається з трьох чисел, з яких перше число (одиниця) виражає об’ємну частину основного вʼяжучого матеріалу, а друге число показує, яке кількість додаткового вʼяжучого матеріалу потрібно взяти на одну частину.

Залежно від властивостей вʼяжучої речовини розрізняють:

• повітряні розчини, що тверднуть в повітряно-сухих умовах (наприклад, гіпсові)
• гідравлічні, що починають тверднути на повітрі і продовжують тверднути у воді або у вологих умовах (цементні)

Залежно від співвідношення між кількістю вʼяжучого матеріалу і заповнювача, розчини і суміші розчинів розрізняють:

• жирні
• нормальні
• худі

Жирними називають розчини з надміром вʼяжучого матеріалу. Їх суміші дуже пластичні, але дають при твердненні велику усадку; нанесені товстим шаром жирні розчини розтріскуються.

Худі розчини містять відносно невелику кількість вʼяжучого матеріалу, проте вони дають дуже малу усадку, що вельми важливо при облицювальних роботах.